День Української Вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят української культури. Вишиванка – оберіг, яскравий символ долі українського народу, завжди була і залишається українською святинею, яка символізує в собі високу мудрість, духовне багатство та зв’язок поколінь.
Споконвіку українські жінки і чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Одягти білу сорочку в неділю чи свято було обов’язковим правилом. Сорочки на щодень вишивали скромно і просто. Святкові – більш ретельно, а весільним приділялась особлива увага.
У різні часи в українців не згасав потяг до вишивання. За допомогою голки і нитки творилися неперервні зразки чудового українського вбрання.
Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, – як життєдайна днина!
Вдягни сорочку-полотнянку
Де ниток барви рукотворні
Іскряться сонцем спозаранку,
Як Україна, неповторні!
Генетичний код України – у вишиванках. Одягаючи свою вишиванку, ми демонструємо її красу й унікальність та засвідчуємо нашу єдність та приналежність до славної української культурної традиції під гаслом «З вишиванкою в серці!»
Тобі всміхнуться хмари сині,
В прийдешнім дні – найкращим
Скажи ти – Слава Україні!
Понад усе її, як любиш!
